І пам’ять, і шана, і слава усім…

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

                             В.Симоненко

         Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939 – 1945рр., не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом. Можна по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров воїнів, де б не проявилася їхня мужність і відвага, адже кожен знав: він – не загарбник, він – Захисник. Багато горя і страхітливих втрат принесло Україні лихоліття світової війни. Наша країна зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша країна Європи. Найжахливішим було те, що Україна втратила понад 5 мільйонів своїх синів і дочок.

         До Дня пам’яті та примирення, Дня Перемоги в Монастирищенській дитячій бібліотеці

була влаштована книжкова виставка: «Не згасає подвигу свіча…»,  виставка-пам’ять: «Живуть герої з нами у пам’яті й серцях» для учнів 1 – 9 класів та проведено історичне досьє: «І пам’ять, і шана, і слава усім…». Бібліотекар розповіла дітям про історичні події світової війни, про воїнів-земляків уродженців рідного краю, яких було близько п’яти тисяч. Монастирищани гідно захищали честь, свободу і незалежність своєї Батьківщини. У кожного з них була своя доля, своє місце на війні. Одні пройшли всю війну і залишились, на щастя живими, інші загинули у перших ж атаках. Воювали монастирищани і на землі, і в повітрі, і на морі. Багато не повернулись з війни – половина тих, що пішли на фронт з нашого району. А п’ятеро отримали звання Героя: С.Поплавський, М.Дзигунський, Р.Мільнер, І.Пахолюк, О.Фуковський.

         Все далі і далі відходять грізні роки світової війни, але ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто не задумуючись, віддав своє життя в ім’я свободи. У наших серцях ніколи не згасне пам’ять про людей близьких і зовсім невідомих – тих, хто боронив свій отчий край. Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.