Здається, я писав завжди…

Євген Пилипович Гуцало – дивовижний, загадковий, майже не розкритий критиками письменник. Його твори – це безмежно витончений, людяний доробок. Напевно, лише людина з особливо загостреною увагою до всього, що відбувається навкруги, може побачити у звичайних речах красу й розповісти про неї іншим. Таким особливим даром володів Євген Гуцало.

         В Монастирищенській районній бібліотеці для учнів 5-А класу ліцею «Ерудит» була проведена літературна година: «Здається, я писав завжди».

Бібліотекар розповіла дітям про життєвий та творчий шлях – Євгена Гуцала, адже особливе місце у творчості письменника займають твори для дітей. Герої цих творів – не лише хлопчики і дівчатка, а й лелеки та жайворонки, зайці й білченята, золотоголові соняшники і блакитні дзвіночки. І мова творів письменника звучить, як музика, передає пахощі квітів і щебетання пташок.

         Сподіваємося, що чудова проза Євгена Гуцала не залишить байдужими сучасних українських хлопчиків і дівчаток. Бо людські почуття не мають віку, а слово письменника, буде зрозумілим доти, доки житимуть у цьому світі українці, які люблять і шанують рідну землю, рідну природу й рідний народ.