Та, що буде вічно жити

Ні! Я жива! я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає Як же треба було любити свою Батьківщину, щоб назвати себе її ім’ям! Лариса Петрівна Косач страждала болями свого народу, любов до своєї землі переливала в творчість, ця любов була такою, що вона нарекла себе ім’ям Українка – Леся Українка. Поезія, драматургія, проза, літературна критика, публіцистика, історія, етнографія, фольклор, музикознавство – в усіх цих сферах духовного життя вона стояла на рівні передових ідей свого часу. Якщо кожна епоха народжує своїх співців, то Леся Українка навпаки витворила свою епоху в українській літературі. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки в Монастирищенській бібліотеці для дітей проведено ряд заходів: влаштовано літературно-ювілейну виставку: «Та, що буде вічно жити», проведено для учнів 3-А класу ліцею «Ерудит» (вчитель Коберник Ольга Іванівна) та для здобувачів освіти Опорного закладу загальної середньої освіти "Монастирищенська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №5" учнів 6-Б класу (вчитель Рудик Людмила Володимирівна ) риси до портрету: «Прекрасна у своїй високій простоті». Діти дізналися про дивовижний життєвий і літературний світ поетеси про те, як нелегко було Лесі навчатися та робити перші творчі кроки. Учнів глибоко вразило те, що незважаючи на хворобу Леся Українка була сильною і життєрадісною, все своє життя прагнула працювати та жити на славу своєї рідної землі. Впродовж заходів звучало Лесине слово. Слухаючи його ми розуміємо, що живемо в Україні, це наша рідна земля. Ми любимо її пісні, традиції та чудову українську мову.

Мовознавчий калейдоскоп

21 лютого - Міжнародний день рідної мови. Монастирищенська бібліотека для дітей підготувала мовознавчий калейдоскоп: "Чи знаєш

ти, що..."

Бринить сльозою невгамовний біль

Небесна Сотня - це наш біль і наша гордість, це сльози і вдячність за все, що її бійці зробили для нас. Вони пожертвували своїм життям за щастя інших, за кращу долю для своєї держави. В пам’ять про полеглих за майбутнє України та до Дня вшанування трагічних подій на Майдані 18 - 20 лютого 2014 року в Монастирищенській бібліотеці для дітей влаштовано книжково-ілюстративну виставку-пам’ять: "Бринить сльозою невгамовний біль". Користувачі можуть ознайомитися з літературою, яка представлена на виставці. Запрошуємо всіх бажаючих відвідати нашу читальну залу і вшанувати пам’ять загиблих героїв Майдану. Вони з нами - світлі воїни Небесної Сотні.

Рідне слово- душа народу

Рідна мова, рідне слово- це перше, що засвоюється дитиною і залишається на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхнім духовним надбанням. В рамках Тижня рідної мови, який проходить в Монастирищенській дитячій бібліотеці присвячений Міжнародному дню рідної мови, для учнів 2Б класу ліцею"Ерудит" (вчитель Андрущак Олена Іванівна )проведено літературний інтерактив: "Рідне слово- душа народу". Під час заходу звучало рідне слово. Мова йшла про чарівну, неповторну рідну мову. Діти прослухали казку про літери українського алфавіту, пригадали українські прислів'я, приказки, скоромовки, вислови про українську мову. Декламували вірші Лесі Українки, присвятивши їх 150-річчю з дня народження письменниці. На заході панувала весела атмосфера. Бібліотекар закликала дітей вивчати рідну мову, любити рідне слово. Адже знати, берегти і примножувати рідну мову- це обов'зок кожної людини.

Рідна, калинова, щира і чудова – все це наша мова

Під такою назвою в Монастирищенській бібліотеці для дітей розпочався Тиждень рідної мови, присвячений Міжнародному дню мови, який відзначається 21 лютого. Цей день нагадує людям про те, як важливо любити і берегти рідну мову, бо вона є найціннішим та найбільшим скарбом кожного народу. Чому саме 21 лютого? Бо в цей день, 21 лютого 1952 року, в місті Даці (столиця Бангладеш), відважні молоді люди виступили на захист своєї рідної мови і загинули від куль поліції. На згадку про ті сумні події ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Свято рідної мови – це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною єдиного великого народу. В рамках Тижня до Монастирищенської бібліотеки для дітей завітали учні 3-Б класу ліцею «Ерудит» (вчитель Лариса Леонідівна Цехмейструк). Дітям була проведена мовознавча зустріч: «Любіть красу своєї мови». Хлопчики та дівчатка уважно слухали розповідь про духовний скарб нації – мову. Про те, як важливо знати рідне слово, берегти єдиний скарб кожної людини – рідну мову. Сьогодні українська мова посідає важливе місце в житті суспільства. Вона належить до числа найрозвиненіших мов світу, за звуковими особливостями є однією з наймилозвучніших. За числом носіїв наша мова входить до першої двадцятки світових мов. Нею говорять не лише в Україні, а й на всіх континентах, куди б доля не закинула наших земляків. Вивчаймо нашу мову, пишаймося нею!