Довіку матінку шануйте - свій найсвятіший оберіг

Ой, маю я три матері, та всі три хороші,

Три матері, три квіточки, три красні ружі.

Перша мати – Непорочна, як лілея біла,

Із дитятком-немовлятком Пречиста Діва

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля, наша, наша славна ненька-Україна.

Третя мати – що про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

Ой, маю я три матері, та всі три хороші,

Три матері, три квіточки, три красні ружі.

                                                І.Вагилевич

         У травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято матері.

У цього свята давня й цікава історія. Пов’язана вона з долею американки Анни Джервіс. Дівчинка дуже рано втратила найдорожчу в світі людину – МАМУ. Серед кривдних сирітських буднів вимріяла Анна думку: люди повинні мати єдиний день на рік, коли усі разом вшановуватимуть і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу. На її клопотання 1914-го Конгрес США встановив нове державне свято – День матері. Ідею Анни підхопили в світі. Вперше в Україні, у Галичині, це свято відзначили у 1929 році з ініціативи Союзу українок. Цей день став святом і родинним, і громадським. Діти тієї днини дарували матусям усе, що заздалегідь самі приготували – квіти, малюнки, вишивки. Йшли вулицями міста чи села на площу, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, квіти, сміх і жарти були адресовані матерям. По обіді йшли до церкви, де славили матір земну і ту, котра подарувала світові Сина Божого. Раділи, славили життя. Після 1939 року це свято було заборонене. Відродилася Україна, як самостійна держава, а разом з нею свята, котрі були дорогими нашому народові. Тепер День матері урочисто відзначається кожної другої неділі травня.

         До Дня матері в Монастирищенській дитячій бібліотеці була влаштована виставка-вітання: «Ми матір називаємо святою» та проведена година-шана: «Довіку матінку шануйте - свій найсвятіший оберіг». Сьогодні для нас – це свято Божої Матері, Матері-України і нашої земної Матері. Вони є тими чистими джерелами, з яких людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.