Нам берегти тебе Соборну і єдину

Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині

Навік-віки Україні вільній бути!»

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна віща Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові, як захист і окраса.

         У сьогоднішніх процесах оновлення, повернення народові його історичної пам’яті, відродження національної самосвідомості особливу роль повинно відіграти об’єктивне висвітлення історичних подій, що пов’язані з формуванням і становленням української державності. Одна з таких подій – «Акт Злуки», проголошення Соборності України, об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року.

         Майбутнє нашої держави в руках наших дітей. Від молодого покоління залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, повинна бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

         Соборність Української держави – частина долі і душі кожного із нас. В історії становлення незалежності особливе місце займає 22 січня 1919 року, цього дня було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. Саме цей день прийнято відзначати, як свято.

         До 100-річчя Соборності України, проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки працівники Монастирищенської дитячої районної бібліотеки організували для своїх користувачів історичний фото-подіум: «Нам берегти тебе, Соборну і єдину» та провели патріотичний екскурс: «І обнялися береги одного вічного народу» для учнів 2-Б класу (вчитель Лугова Олена), учнів 3-Б класу (вчитель Домбровська Антоніна), учнів 4-А класу (вчитель Дубина Валентина) спеціалізованої школи №5.

  Присутні дізналися про становлення і розвиток українського, національного державотворення, про величний День Злуки, який показує, що усі ми – діти однієї великої України і бажаємо жити в мирі і злагоді. Ми, українці, пишаємося тим, що наш народ ніколи не поневолював інші народи, не вів загарбницькі війни, а лише захищав себе від ласих на чуже добро.

   Сьогодні, у час національного відродження, утворення реального суверенітету і незалежності України в ім’я відновлення історичної правди, ми віддаємо належне цьому першому переможному взірцеві вікового прагнення українського народу до національної державності і возз’єднання.