Моя Соборна Україна знов зустрічає новий день

      В історії становлення незалежної України особливе місце займає 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу.

         З нагоди цієї важливої історичної дати – 101 річниці від часу проголошення на Софіївській площі, у Києві універсалу про об’єднання УНР та ЗУНР в соборну Україну в Монастирищенській районній бібліотеці для дітей влаштовано книжкову виставку-репортаж: «Бережіть собори душ наших» та проведено для відвідувачів книгозбірні патріотичний код: «Моя Соборна Україна знов зустрічає новий день».

Подорож у країну Журляндію

   Під такою назвою пройшов огляд періодичних видань для учнів 2-х класів ліцею «Ерудит».

         Бібліотекар пояснила дітям, що слово «журнал» прийшло до нас із Франції і означає «щоденник».

«Малятко» для малят

    Січень місяць багатий на ювілейні дати. Чільне місце по справедливості можна віддати дитячому журналу «Малятко», який відзначає своє 60-річчя. Адже «Малятко» був першим і єдиним радянським журналом для дітей, що видавався українською мовою і з плином років не втратив своєї популярності серед малечі. На сторінках видання виховувалось не одне покоління. Не зважаючи на поважний вік, журнал і до сьогодні цікавий дітям.

В гості байка завітала

Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше,

Нікого в світі не мине,

Читайте, згадуйте мене.

                            Л.Глібов   

      Хто не любить байки? Дорослі і діти знаходять чимало задоволення в читанні цих веселих творів, де добро завжди перемагає зло, а мудрість торжествує над невіглаством. У глибині віків бере свій початок байка. Байки займають важливе місце в народній культурі. Ці твори мудро і дотепно розкривають очі, повчаючи слухачів уважніше придивлятися не тільки до вад оточуючих, але й до власних.

         Сьогодні до Монастирищенської районної бібліотеки для дітей завітали учні 5-В класу ліцею «Ерудит» (вчитель Ольга Козяр).

Незгасний біль і віковічна слава

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік

         Так тепло, так щиро про свою Вітчизну міг сказати тільки справжній патріот своєї землі. Йому було всього неповних двадцять дев’ять… Яскравою зіркою серед поетів-шістдесятників спалахнуло його ім’я, щоб горіти в серці й пам’яті українського народу вічно. Чесно й нелукаво прожив Василь Симоненко короткий вік, залишивши свої совісні, шевченківської сили твори. Його немає серед нас, але полум’яна Симоненкова поезія хвилює наші душі і серця, палахкотить незгасним вогнем у будні і свята, у дні тривог і боротьби за нашу українську незалежність.

Хай Рік Новий, Різдво Христове Вам подарують дні казкові

      Для кожного з нас новорічно-різдвяні свята пролітають на одному диханні. Але спогади про них нам хотілося б зберегти якомога довше! І подвійно приємно, якщо цими спогадами можна поділитися з друзями!

         Сьогодні до Монастирищенської районної бібліотеки для дітей завітали учні 1-Б класу ліцею «Ерудит» (вчитель Олена Андрущак).

Від Різдва до Маланки звучать щедрівки та колядки

Сійся, родися жито, пшениця,

Всяка пашниця,

На щастя, на здоров’я,

На Новий рік,

Щоб краще вродило як торік:

Коноплі під стелю,

А льон – по коліна;

Щоб у вас, голова не боліла.

Будьте здорові З Новим роком, З Василем!

         13 січня ми святкуємо свято Маланки, а 14 січня – свято Василя, або старий Новий рік. У передноворічну ніч діти співають під вікнами сусідів щедрівки, або маланкують. Щедрівки – твори, які передавали настрої та бажання простого народу, будили його уяву про краще життя, зачаровували слухачів щедрістю та поезією слова.