У вихорі болю та репресій

В історії нашого народу чимало сумних сторінок. Та чи не найтрагічнішими були ті, які пов’язані з репресивною політикою радянського тоталітаризму. Пам'ять назавжди закарбувала людські трагедії 1930-х років, коли за одне лише необережне слово можна було заплатити життям. Масово застосовували репресії: силою змушували невинних людей зізнаватися у надуманих злочинах, оголошували їх «ворогами народу», а потім засуджували до страти, довговічного ув’язнення чи заслання. Було знищено десятки національно свідомих людей – вчених, діячів культури, письменників. У 1937-1938 роках знищували уже сотнями тисяч: державних діячів, місцевих керівників, спеціалістів, вчителів, рядових працівників і колгоспників. Було винищено армійських командирів. За гратами опинилися конструктори літаків, танків зброї. Терор поширився на всю державу. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, художньої та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення громадської депресії денаціоналізація. У третю неділю травня Україна щороку відзначає День пам'яті політичних репресій. До цієї дати в Монастирищенській бібліотеці для дітей влаштовано книжкову виставку-пам'ять: «У вихорі болю та репресій». На ній представлені книги про репресії радянської влади щодо українців, твори письменників, які столи жертвами політичних репресій. Пам'ятати трагічні сторінки своєї країни – це є національний і духовний обов’язок кожного українця. Це та пам'ять, на якій будується наше майбутнє.