Зі святом Водохреща!

Різдвяні свята завершувались святом Богоявлення Господнього (19 січня), яке в народі називають Водохреще. Інші назви; Хрещення, Водохрещі, Йордан (на згадку про хрещення Ісуса в річці Йордан).Це свято знаменує собою закінчення 12-денного періоду святок. Воно ввібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких належало обрядам, що пов’язані з водою. Надвечір’я напередодні Водохреща називають другий « Святий вечір» або «Голодна кутя». На вечерю знову готували пісні страви, але вже значно менше, ніж перед Різдвом. А «голодною» називають тому, що духам після вечері вже не залишають нічого. Повечерявши, діти начебто проганяли кутю, стукаючи знадвору палицею по кутках хати і промовляючи: Геть, кутя, із покутя, А узвар – на базар. А дідух - на теплий дух. У деяких регіонах 18 січня ввечері готували кутю, а споживши страву, горщика виносили до воріт і розбивали. Деінде мисливці робили кілька холостих пострілів. Ці дійства пов’язували із завершення свят – розстрілювалися або проганялися кутя та мороз. Наступного дня вранці всі йшли до церкви на богослужіння, а потім до річки, де відбувалося освячення води. На річці чи ставку хлопці зранку прорубували ополонку у вигляді хреста, потім робили хреста з льоду, обливаючи його буряковим квасом (відваром).Сюди згодом приходили церковні служителі, щоб посвятити воду. Всі набирали ту воду у свій посуд і несли додому. Нею кропили все в хаті, давали її пити хворим, прикладали до хворого місця. Господар кропив нею всіх членів родини, хату, подвір’я, колодязь, господарські інструменти, домашніх тварин. Цю воду зберігали аж до наступних Водохрещ. Люди вірили, що така вода має дивовижні властивості, зокрема може лікувати від різних хвороб. До купання в крижаній воді вдавалися тяжко хворі люди, а іноді й ряджені щедрувальники, змиваючи в такий спосіб «скверну бісівських масок». Молодь у цей день влаштовувала забави на льоду. Наприклад ставили посеред річки колесо, до якого прибивали міцну палицю. До кінців палиці кріпили санки і влаштовували своєрідні каруселі. Хлопці катали дівчат і навпаки. Діти із задоволенням каталися на круглянках. Це відбувалося із жартами, сміхом. А на Галичині, наприклад, у цей день ходили щедрувати. Після щедрування виголошували спеціальні йорданські привітання Цим і завершувалися різдвяно – новорічні свята. Далі вже не співали ні колядок, ні щедрівок. По Водохрещах настав час у кілька тижнів, які називалися м’ясницями . В цей час ще можна було співати пісень і справляти весілля. Після м’ясниць наступав найдовший і найсуворіший Великий піст. Про нього казали так: « Великий піст усім прижме хвіст»

bR4vI/AAAAAAAAJSU/SaqYWmY7BjIZX7dxRtnynuhhPpsrrQs3wCLcBGAsYHQ/s400/%25D0%25B7%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D1%258F%2B%25282%2529.jpg"/>