Соборна країна – навіки єдина

22 січня український народ святкує величну дату своєї багатовікової історії – День Соборності України. Слово Соборність включає в себе єдність і згуртованість. Це свято об’єднання всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. Сотні років українські землі були розділені кордонами між двома імперіями – Російською і Австро-Угорською. Це стало особливо трагічно, коли ці імперії почали воювати одна з одною. У 1917-1918 роках відбулася Українська революція, після якої народилися дві національні демократичні держави: в листопаді 1917 року – Українська Народна республіка (УНР), у жовтні 1918 року – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). А через рік 1919 року, 22 січня, на майдані святої Софії в Києві було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. На жаль, обидві держави не змогли протистояти ворогам України. Територія ЗУНР, незабаром після злуки була загарбана Польщею, територія УНР – Радянською Росією. Переможці, спочатку, фізично винищували своїх колишніх суперників, а потім постаралися стерти з пам’яті наступних поколінь українців будь які згадки про Українську революцію 1917-1918рр. І, тому багато поколінь українців, не знали про цю знаменну дату, цей історичний факт був викреслений на довгі роки. Але цей день жив у пам’яті народу. І саме 22 січня 1990 року українські патріоти організували «живий ланцюг» - Славетний «ланцюг єднання». Взявшись за руки сотні тисяч українських громадян вервечкою з’єднали українські землі – від Софіївського майдану в Києві – до Харкова і Львова. Мільйони громадян України в цей день вперше дізналися про замовчування російською владою факт возз’єднання українських земель. До Дня Соборності України в Монастирищинській бібліотеці для дітей, влаштована книжково-ілюстративна виставка: « Соборна країна –навіки єдина» на якій представлені книги про Акт злуки та про ті буремні історичні події. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наш народ ніколи не поневолював інші народи, не вів загарбницькі війни, а лише захищав себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Сьогодні Україна, можливо, як ніколи раніше, потребує єдності й згуртованості всього українського народу. І День Соборності України ми святкуємо для того, щоб іще раз дати всім зрозуміти, і передусім нашим недругам, що Україна в нас одна – від заходу до сходу, і нікому не дано ділити її землі, а тим більше народ, який у радощах і прикрощах має бути завжди разом. Адже лише в єдності дій та соборності душ ми зможемо досягти величезної мети – побудови вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.