Голокост - коли слово, як полотно болю

 27 січня  Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами.

Саме цього дня 77 років тому війська 1-го Українського фронту визволили ув’язнених нацистського табору смерті Аушвіц в Освенцимі.

Організоване знищення єврейського населення дістало назву Голокост (англ. Holocaust – усеспалення), інакше Шоа (іврит – катастрофа, нещастя). У 1933-1945 рр. нацисти знищили близько 6 мільйонів чоловік єврейського походження у Німеччині та на захоплених нею територіях, визначивши це як «остаточне вирішення єврейського питання», що проходило в три етапи – 1933-1939 рр.; 1939-1941 рр.; 1941-1944 рр.

Одним із проявів непокори злочинному нацистському режиму стали «праведники народів світу» – люди, які рятували євреїв від неминучого знищення на територіях, окупованих гітлерівською Німеччиною та її союзниками. Це почесне звання, що присвоюється від імені Ізраїлю відповідно до закону про увічнення пам’яті мучеників і героїв (1953 р.) представникам різних національностей та віросповідань. Україна займає четверте місце на планеті за кількістю праведників народів світу (після Польщі, Голландії та Франції).  Наявні дані про 2 544 таких героїв, які ризикували своїм життям та життям своїх близьких, рятуючи євреїв від нацистів.

До Дня пам'яті жертв Голокосту в Монастирищенській бібліотеці для дітей було проведено літературну бесіду - пам'ять:  «Голокост – коли слово, як полотно болю»  для учнів 6-Б класу, Ліцею «Ерудит» (вчитель Харенко Наталія Володимирівна). Бібліотекар у своїй бесіді назвала історичні факти, які увійшли в історію, як трагедія ХХ століття та передала всю глибину трагізму приречених на смерть людей, за допомогою книг представлених на виставці.

Уроки Голокосту мають бути глибоко усвідомлені людством. Ніколи більше («Never againe»), адже ніщо не може бути вищим за право людини на життя. Протистояти цьому може тільки гуманізм, толерантність, захист прав і свобод людини, її культурних цінностей.