Купала (Купайла) – одне із найдревніших і найпоетичніших свят українського народу. Присвячувалося воно Сонцю – джерелу всього сущого на землі і проводилося одразу ж після літнього сонцестояння, напередодні жнив.
Це дохристиянське свято збіглося з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі та Іоанна Христителя. В основі купальських обрядів лежать культ вогню, води та рослинності. Купальські вогні – це відгомін культу сонця, купальська вода – символ цілющої сили, папороть – символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево – родючість і щастя.
Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків і ворожінням, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою. А ще у цю ніч найсміливіші шукали квітку папороті, яка, вважалося, розквітала опівночі, загорається вогнем і тут же осипається. За повір’ям, хто встигне зірвати квітку папороті, відкриються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання.
До свята Купала в Монастирищенській районній бібліотеці для дітей влаштовано книжкову виставку: «На Купала Сонце грає» на якій розміщено книги про традиції святкування Купайла в Україні.
Немає коментарів:
Дописати коментар