Ми маленькі квіточки – України зірочки

У неньки народилося дитя

Дитя моє! Бог дав тобі життя.

І щоб ніхто не заподіяв шкоди

Тобі, малесенький громадянин, -

Бог дав закони нашому народу.

Від дня народження, від іменин –

Він твій, цей світ широкий за вікном.

Ти на життя і щастя маєш право

Під золото-блакитним знаменом

Своєї Української держави.

         Щороку в перший день літа ми відзначаємо Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими і прославляли свою Україну, родину, рідний край. А ми, дорослі, маємо захищати їх, турбуватися про них, зігрівати теплом та любов’ю кожне дитяче серце.

Розмай Європи

День Європи – зародився ще 9 травня 1950 року в Парижі. Саме в цей день міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднатися в нову національну модель життя. У 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані вирішили увічнити день проголошення декларації Шумана та постановили щорічно відзначати День Європи. Цього дня у країнах Європи проходять урочисті заходи, головна мета яких – дати можливість кожному мешканцю великого континенту відчути себе у «Європейському домі» вільним і захищеним, незалежно від його громадянства і національної приналежності.

Вишиване багатство української душі

В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,

Їх збирають рученьки дівочі

І гаптують цвіт на полотні…

  Вишивка в Україні – світ краси й фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, схвильована розповідь про думки й почуття людини, світ натхненних образів, що сягають давньої міфології. Звичаїв і уявлень наших предків.

      У вишивці яскраво й повно розкрилася душа народу. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Колись за кількістю і довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність. Уміння серцем відчувати навколишню красу й відтворити її в узорах, кожна дівчина змалечку вчилась у своєї матері, бабусі.

   До Дня вишиванки в Монастирищенській районній бібліотеці для дітей влаштовано книжкову виставку: «Моя вишиванка в кольорах України»

Материнська любов, як весна зігріває

Мій отчий дім!

Ти дав усе мені

Моя Вкраїна, піснею багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

         Мати… Матуся… Ненька. З цим іменем у нас асоціюється все добре, щире, людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо вічно цілувати її руки, які підтримували нас у годину радості і печалі. Мати – це берегиня домашнього тепла і затишку.

         День Матері відзначають у травні (друга неділя).

І травень знову нагадав історію жахливих днів…

На плити скорботні бронза стікає,

 і люди стають бронзовіші з лиця…

Є пам’ять, яку забуття не спіткає,

І слава, якій не буде кінця

     8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найкривавішій війні на нашій планеті. Полум’я другої світової війни палало шість років.  Території 40 країн Європи, Азії, Африки були охоплені битвами, в яких загинуло понад 50 мільйонів чоловік.

Великодній вернісаж

Під зорями весна ще буде спати,

Ще місто мла вкриватиме густа,

А ми до церкви підем привітати

Воскреслого Христа

І в церкві так велично, світло буде,

Заграють дзвони із церковних веж.

І разом з нами заспівають люди:

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

         У житті кожного християнина Великдень – свято особливо шановане та величне. І не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри – над безнадією. Великодні дні зазвичай спонукають усіх віруючих по-новому побачити й відчути себе, оцінити чистоту своїх помислів, бажань та вчинків, а ще бути добрішими, благороднішими один до одного.

         В Монастирищенській районній бібліотеці для дітей до найсвітлішого свята – Христового Воскресіння влаштовано книжково-ілюстративну виставку: «Великодній вернісаж».

Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті

Жорстока ноче,

О, яка ти довга!

В тобі, як крик і мука,

Вість одна…

         26 квітня – це найтрагічніша дата в історії українського народу. Адже цього дня 1986 року сталася жахлива подія – вибух атомного реактора на Чорнобильській АЕС. Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до тих трагічних квітневих днів.

Щоб вшанувати тих, хто не шкодуючи свого здоров’я та життя заслонив собою світ від радіаційної хвилі в Монастирищенській районній бібліотеці для дітей влаштована виставка-вшанування: «Атомна весна України»