З 1707 року він був генеральним
писарем Війська Запорозького та найближчим соратником гетьмана Івана
Мазепи, а після його смерті став гетьманом Війська Запорозького
Правобережної України й автором першої Конституції в Україні, відомої
як «Конституція Пилипа Орлика» (1710).
Його витончений розум
і дипломатичний хист, вишукані манери та незрівнянний стиль
публіциста викликали захоплення у європейської політичної
та мистецької еліти. Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав
незалежність і єдність України, мир і розвиток держави. Серед
інструментів зміцнення державності Орлик не в останню чергу бачив
військовий альянс із Османською імперією та Кримським ханством. Однак
подальший розподіл України був великим ударом для гетьмана: зазнала поразки
його мрія про сильну і цілісну Українську державу.
До останніх своїх днів великий
гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів
Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Пруссії, привертав їхню увагу
до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.
У Києві на його честь названо
одну з центральних вулиць і споруджено пам’ятник гетьманові. Безумовно,
найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику — його Конституція і ціле
його життя, віддане ідеї побудови Української Держави. Він — приклад,
гідний наслідування і пошани.
До 350-річчя Пилипа Орлика в
Монастирищенській бібліотеці для дітей проведено інформаційне поле: «Пилип
Орлик: гідний наслідування і пошани».
Завітавши до нашої бібліотеки, ви зможете
детальніше ознайомитися з діяльністю видатного українця.
Немає коментарів:
Дописати коментар