Щоб не плакали душі голодні свічку пам’яті ти запали

Голодомор. Голод і мор. Ці слова хоч і споріднені між собою, але дуже лихі і страшні, та все ж таки історія та суспільство поєднали їх в одне. В жорстоке та страшне слово, “голодомор”, яке пережив наш нарад. Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодний Мор, який забрав життя мільйонів наших земляків. Жорстокість Голодомору полягає передусім у тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики більшовицького режиму. Голодомор був штучно створений і аналоги подібним злочинам у світовій історії як за масштабом, так і за жорстокістю й цинізмом методів його здійснення важко знайти. Спеціальні групи ходили по хатах українських сіл і забирали навіть останні півсклянки пшона! Люди вмирали від голоду, а держава в цей час відправляла мільйони тонн зерна до інших країн… Україна втратила 10 мільйонів людей! Але всі ці підрахунки приблизні, бо довгий час про Голодомор не говорили, а документи, які розповідали про нього, знищували. Така політика більшовицького режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН про геноцид. Тому голодомор – штучно організований у 1932-1933 роках голод – був геноцидом українського народу. Щоб вшанувати День пам’яті жертв Голодомору, в читальній залі районної бібліотеки для дітей оформлено книжкову виставку – пам'ять: «Через геноцид до самобутності», на якій представлені видання книжок, що висвітлюють історичні факти часів Голодомору,спогади людей, які пережили голод в Україні, яким вдалося вижити в трагічні часи. Також для відвідувачів бібліотеки проведено свічу пам’яті: «Щоб не плакали душі голодні свічу пам’яті ти запали». Бібліотекар розповіла дітям про ті далекі події та закликала дітей долучитися до загальнодержавної хвилини мовчання та загальнонаціональної акції –“ Запали свічку”. Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безвинних,- не підлягає забуттю.

>