Любов і глибока шана до рідної землі,
До своєї малої батьківщини – одне
З найсвятіших почуттів, яке кожна
Людина проносить крізь усе життя,
Усвідомлюючи особисту причетність
До долі народу і усієї України
Щорічно 28 травня відзначається
Всеукраїнський день краєзнавства. Його метою є поглиблення дослідження та
популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу.
Якщо і говорити на краєзнавчі теми, то
тільки про рідне місто – Монастирище. Сьогодні, ми вирішили нагадати нашим
читачам, історію виникнення назви нашого міста.
Вперше Монастирище згадується в
літописних джерелах другої половини ХVІ століття, як
укріплене містечко Брацлавського воєводства. Його назва походить від
монастирів, що були колись розміщені на території поселення.
Коли монголи у 1240 року на чолі з
ханом Батиєм захопили та зруйнували Київ, по дорозі на Галич вони пройшли через
наш край. Жителі, звичайно, рятувалися від навали в монастирі. Ворог зруйнував
його та поселення, знищив мешканців. На їх місці залишилися розвалини,
попелище. Орієнтовно між 1450 – 1500 роками наново виникло наше поселення,
тепер уже за назвою – Монастирище (від слів «монастирище», тобто великі
розвалини монастиря, і попелище – залишки згорівшого старого поселення). Наші
предки полюбляли в мові збільшувальний суфікс «ищ». Порівняйте: ліс – лісище
(великий ліс), ставок – ставище (великий ставок), попіл – попелище (залишки
великого пожежі, згарище). Звідси і назва: «монастир» - Монастирище. З часом
наголос змінився і назва стала сучасною.
Тож любіть і вивчайте історію рідного
краю, будьте патріотами свої землі! Вітаємо краєзнавців міста з професійним
святом! Бажаємо нових відкриттів та значущих знахідок!
Немає коментарів:
Дописати коментар