Незгасний біль і віковічна слава

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік

         Так тепло, так щиро про свою Вітчизну міг сказати тільки справжній патріот своєї землі. Йому було всього неповних двадцять дев’ять… Яскравою зіркою серед поетів-шістдесятників спалахнуло його ім’я, щоб горіти в серці й пам’яті українського народу вічно. Чесно й нелукаво прожив Василь Симоненко короткий вік, залишивши свої совісні, шевченківської сили твори. Його немає серед нас, але полум’яна Симоненкова поезія хвилює наші душі і серця, палахкотить незгасним вогнем у будні і свята, у дні тривог і боротьби за нашу українську незалежність.

         Щоб  вшанувати пам’ять поета-земляка та до 85-річчя з Дня народження Василя Симоненка в Монастирищенській районній бібліотеці для дітей влаштовано книжкову виставку та проведено для учнів 3-Б класу ліцею «Ерудит» (вчитель Валентина Клименко) літературний візит: «Незгасний біль і віковічна слава». Діти розглянули виставку творів поета, послухали розповідь бібліотекаря про життєвий та творчий шлях Василя Симоненка. Учні уважно слухали рядки його поезії «Ти знаєш, що ти - людина», які нагадують нам, що кожен  – це особистість, яка має жити і творити, щоб залишити по собі пам’ять. Залюбки послухали казку «Подорож в країну Навпаки», яку Василь Симоненко написав для свого сина.

         Бібліотекар закликала дітей вивчати твори письменника-земляка, його поетичне слово житиме вічно, яскраво освітлюючи наші душі.